Цього дня після вечірнього богослужіння ми просили прощення один в одного. Слово прощати походить від давньоруського слова – «проща» - одним із значень якого є «зцілювати», а друге значення «відпускати на свободу». Для кожного православного християнина ці слова мають велике значення. На передодні святого посту ми повинні пам’ятати слова Спасителя: «Якщо відпустите гріхи ближнім своїм, тоді і Отець Небесний простить вам гріхи ваші».

Саме цього дня після вечірнього богослужіння духовенство та віруючі зібралися у храмі на чин прощення. Священики та парафіяни за стародавньою традицією просять один в одного пробачення, щоб вступити у великий піст з чистою душею, примирившись зі своїми близькими.

«Простіть мені» кажуть православні один одному і відповідають «Бог простить і ви мені простіть».

Святий піст є таким шляхом, який повинен розкрити у всій красі наше серце. В першу чергу розкрити його в милосерді до ближніх своїх.

Не будемо думати, що це легко і любити всіх людей. Легко любити тих хто далеко, важко любити тих хто близько. Важко любити тих, хто постійно якимось чином нервує нас, хто постійно змушує думати про себе. І тому в першу чергу звернемо увагу на своїх близьких і рідних на свої сім’ї. На своїх чоловіків, дружин, дітей, батьків. Чи достатньо ми приділяємо їм уваги, чи не ображаємо ми їх не просто словом чи ділом, а навіть ненароком не бажаючи цього.

Цього вечора у нашій святій обителі першим попросив прощення у всього духовенства, браії і прихожан настоятель монастиря, а слідом за намісником просили прощення один водного священнослужителі, монахи і всі віруючі.